За даними різних авторів, середня тривалість життя хворих із легкою та середньотяжкою формами ДЦП близька до середньої тривалості життя в загальній популяції, 70% хворих на ДЦП досягають вісімнадцятирічного віку [34, 48].
Спрогнозувати, як церебральний параліч вплине на тривалість життя дитини, практично неможливо. Наприклад, у 80% пацієнтів із ДЦП розвиваються тільки спастичні патології: деформація хребта, обмеженість рухів рук і ніг. У таких випадках середній термін життя з ДЦП становить 50 років.
Грамотно складений план лікування, що враховує патогенетичну основу захворювання ДЦП – ураження нейронів основного центрального рухово-пірамідного шляху головного мозку, може призвести до відновлення структур кори головного мозку.
З цього випливає, що “вилікувати” ДЦП неможливо, оскільки ми не можемо усунути причину рухового дефіциту – структурні порушення в центральній нервовій системі. Але наслідки цього ушкодження можна різною (іноді значною!) мірою компенсувати.