Якщо хвороба розвивається у віці 40-65 років, то пацієнти живуть ще близько 20 років. Якщо наздогнала в більш ранньому віці, то прогнозована тривалість життя – ще близько 40 років.
На останній стадії хвороби Паркінсона в пацієнтів з’являються рухові флуктуації, лікарські дискінезії, порушується ходьба, вони падають або застигають на місці. Характерні акінетичні та немоторні (вегетативні, когнітивні, нейропсихічні) кризи.
Це хронічна патологія прогресуючого характеру. Хвороба Паркінсона проявляється руховими порушеннями: слабкістю м’язів, обмеженістю рухів, тремором кінцівок і голови в стані спокою. Можливий розвиток психічних відхилень, зниження інтелекту. Нині патологія вважається невиліковною.