Причиною ж став уїдливий характер поета та його гостра мова. Здавалося б, що сварка швидко згасла, але Мартинов, зачеплений живою фразою Лермонтова, розгніваний був досить сильно. Найближчий друг Мартинова Глєбов просив його відмовитися від поєдинку.
куля потрапила у правий бік, пробила легені та вилетіла наскрізь; Лермонтов був убитий наповал" [11]. Н. Лорер: "Лермонтов був убитий наповал – у груди під серце, навиліт» [11].
Після цього Лермонтов сказав "Я в цього дурня стріляти не буду" (за іншою версією, він сказав, що не має звичаю стрілятися через дрібниці), а Мартинов вистрілив. "Лермонтов залишився нерухомий і, звівши курок, підняв пістолет дулом вгору […]", – згадував Васильчиков.
Мартиновим Подібні, але різкіші взаємні шпильки та випадкова зупинка музики, через що образливе закінчення репліки Лермонтова стало чути всій залі, послужили приводом виклику Мартиновим Лермонтова на дуель (13 липня 1841 року у будинку Верзиліних); о 6 годині вечора 15 (27) липня дуель відбулася, та М.