Якщо Ольга привертала увагу своєю красою, то Тетяна "Ні красою своєї сестри, ні свіжістю її рум'яної не привабила б вона очей". Вона була повною протилежністю Ольги: "дика, сумна, мовчазна, як лань лісова боязка, вона в родині своєї рідної здавалася дівчинкою чужою"
Тетяна Ларіна закохалася Євгенія Онєгіна після того, як Євген та його друг Володимир Ленський приїхали у гості до родини Ларіних. Те, як розвивалося почуття кохання Тетяни до Онєгіну, Описано в розділі 3, строфи 6 – 25 роману у віршах «Євген Онєгін»(1831) російського поета Пушкіна Олександра Сергійовича (1799 – 1837).
Тетяна зацікавилася Онєгінимтому, що відчула в ньому споріднену душу. На перший погляд вони дуже різні. Починаючи з виховання (у нього іноземні гувернери, у неї проста селянка) і закінчуючи громадським життям (Онєгін пересидився вищим світлом, Тетяна жила в глухому селі).