Термін «протестантизм» бере своє походження від шпаєрського протесту німецьких князів на захист Лютера. Вормський едикт 1521 під тиском папського нунція оголосив Мартіна Лютера злочинним єретиком.
В 1529 Карл заборонив поширення Реформації і заявив, що розправиться з "єрессю" Лютера. Однак п'ятеро князів і 14 міст, що стали на той час на бік Лютера, оголосили офіційний протест. Саме з того часу прихильників руху Реформації, що виник дванадцятьма роками раніше стали називати протестантами.
Протестантизм розділяє загальнохристиянські уявлення про триєдність Бога, безсмертя душі, Аду і Раю, Одкровення, порятунок особистою вірою і справами та ін., відкидає Чистилище. На відміну від католицизму, але також, як Православ'я, протестанти вчать, що первородний злочин зіпсував природу людини.
Протестанти вважають, що якщо людина визнає Ісуса Христа Богом і Спасителем, то вона вже стає врятованою і святою, і жодних особливих справ для цього не потрібно. А православні християни, слідом за апостолом Яковом вважають, що віра, якщо не має діл, мертва сама по собі (Як. 2, 17).