Септакорд – це тризвучтя + терція зверху. Крайні звуки утворюють септиму, звідси й назва. Три нижні звуки називаються, як у тризвуччі, прима, терція, квінта, четвертий звук – септіма. Назва септакорду залежить від того, яка септима по краях і яке тризвучтя в основі акорду. 12, 1441 AH
Септаккорд – акорд, що складається з чотирьох звуків, які розташовані або можуть бути розташовані по терціям. Інтервал між двома крайніми звуками септаккорду дорівнює септімі, звідси його назва.
У септаккорду позначенням є цифра 7. Квінтсекстаккорд позначається 6/5, терцьквартакорд – 4/3, а секундакорд – 2. Великий мажорний септакорд записується Maj, мінорний – m7, напівзменшений – m7b5, зменшений – dim/o. Ось як позначаються на нотному стані звернення септаккорду.
Септаккорди терцевої будови класифікуються за двома параметрами: по септімі та тризвучності. Якщо септима велика, то акорд буде великий, якщо септима мала, то малий відповідно. Мажорний, мінорний, збільшений чи зменшений – ці значення будуть визначатися за тризвуччю.