Суфікс –ен, завжди ненаголошений (заударний), зазвичай займає в слові позицію після поєднань приголосних, напр.: літерний, листяний, лікарський, молитовний, уявний, вогненний, болючий, казарменний, маневрений, оспенный, грунтовий, безглуздий, безвітряний; але: солом'яний, обідній.
Два н пишеться в прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -он – або –ен-. Наприклад: операційний (від операції -я + -он-), чисельний (від числ-о + –ен-). Виняток: вітряний.
Суфікс –ен-, -онн- утворюють прикметники зі значенням: ознаки або властивості (журавлинний, клятвенний, ранковий, традиційний); схильності до дії, результату дії або характеризується дією (повільний, посилений, закоханий).