Вперше вони були виявлені в 1868 швейцарським лікарем Мішером в ядрах загиблих лейкоцитів, що і визначило їх назву (від латів. nucleus – ядро).
Так як спочатку вони були виявлені тільки в ядрах, їм назвали назву нуклеїнові (Від лат. Nucleus – ядро). Нуклеїнові кислоти – Біологічні полімери, мономерами яким служать нуклеотиди.
Нуклеїнові кислоти – макромолекули, що складаються з одиниць, званих нуклеотидами, бувають двох видів: дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) та рибонуклеїнова кислота (РНК). ДНК – це генетичний матеріал, що знаходиться в живих організмах, від одноклітинних бактерій до багатоклітинних ссавців, таких як ви і я.
Нуклеїнові кислоти – Це біополімери, які є носіями генетичної (спадкової) інформації. Ці речовини зберігають у закодованому вигляді, відтворюють та передають інформацію про первинну структуру всіх білків, необхідних даному організму.