Європейська 12-напівтонова система склалася багато в чому завдяки геніальному композитору Йогану Себастьяну Баху. 1722 року він видав збірку п’єс, що складалася з 24-ти прелюдій і фуг, написаних у 24-х різних тональностях – 12 мінорних і 12 мажорних композицій від кожного півтону в октаві.
Незважаючи на те що сучасна система нотного письма була оформлена лише до XVI століття, ці сім нот – до, ре, мі, фа, соль, ля, сі – і увійшли в октаву. Але сім тільки чистих нот, а ще є п’ять альтерованих, тобто підвищених або знижених на півтона. Виходить усього 12.
На фортепіано використовують півтони (це звуки чорних клавіш фортепіано) для того, щоб грати дієзи та бемолі, та й на гітарі також. До речі, назви нот були придумані ще в 11-му столітті ченцем Guido d'Arezzo. Для кращого запам’ятовування, він запропонував називати ці 7 ступенів першими літерами рядків молитви.